STYLISTIC ORGANIZATION OF THE LEXICAL AND SYNTACTIC SPACE OF THE POETIC WORKS BY ANATOLIY PERERVA
Keywords:
poetic language, poetic narrative, poetic text, stylistic potential, figurative and expressive means, stylistic meansAbstract
The author of the proposed material emphasizes that the linguistic and stylistic organization of the artistic text has been of interest to linguists for a long time. However, the peculiarities of a poetic narrative expressive means functioning have not been deeply investigated so far. Therefore, the study of language units that testify to the stylistic potential in the poetic scope of Anatoliy Pererva is relevant since the writer’s linguistic world was not an object of a separate scientific analysis. The purpose of the investigation is to characterize the peculiarities of the representation of stylistic means of lexical and syntactic nature in the poetic works by Anatoliy Pererva based on the material of his collection “Nebesna yasnist”. The realization of the defined goal involves the analysis of lexical and grammatical means of organizing the writer’s poetic narrative, the consideration of syntactic methods of his poetic language expressiveness, and the clarification of the stylistic potential of the revealed artistic and expressive means in the formation of the linguistic fabric of the poetic text. Therefore, the object of research is the language of Anatoliy Pererva's poetic collection “Nebesna yasnist”. The subject of the study is linguistic and artistic expressive and pictorial means of organizing the language fabric of a poetic work, which have a lexical and syntactic origin. The researcher states that stylistic component of a lexical and grammatical and syntactic nature are an organic part of the writer's poetic language space. And in particular, those based on the repetition of components (polyptoton, adnomination, prosapodosis, antanaclasis, homeoteleuton, anaphora, epiphora,), opposition (antithesis, oxymoron), and accumulation (gradation). The scientist concludes that the mentioned figurative and expressive means have a powerful stylistic potential and contribute to the reproduction of the main motives of the considered collection (the rapidity of life, thoughts about the end of the earthly journey, love for mother and faith in God).References
Бибик С. П. Теоретичні засади української лінгвостилістики в
доробку Леоніда Арсенійовича Булаховського // Українська мова. 2020. № 1 (73).
С. 3–12.
Експресивний синтаксис у системі ідіостилю
письменника (на матеріалі «Щоденників» О. Гончара): дис. … канд. філол. наук.
Днiпро, 2020. 275 с.
Гуйванюк Н. В. Експресивний синтаксис: досягнення і
проблеми // Актуальні проблеми синтаксису. Чернівці: Рута, 2006. С. 267–275.
Данилюк Н. Мовна картина світу в поетичних текстах збірки
Лесі Українки «На крилах пісень» // Українське мовознавство. 2017. № 1 (47).
С. 63–78.
Єрмоленко С. Я. Синтаксис віршової мови. Київ: Наукова
думка, 1969. 94 с.
Єрмоленко С. Я. Лінгвософія поетичних текстів Лесі Українки
// Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2020.
№ 45. Т. 1. С. 23–25.
Космеда Т. Степан Руданський – майстер жанру співомовки:
розбудова ігрової стилістики української мови [Електронний ресурс] // Studia
Ukrainica Posnaniensia. 2016. Vol. IV. Pp. 55–67. URL:
https://pressto.amu.edu.pl/index.php/sup/article/view/5871
Кравець Л. Концептуальна метафора в мові української поезії
ХХ ст. // Слов’янські мови: збірник наукових праць. 2018. № 1 (13). С. 136–147.
Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка,
Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ: ВЦ «Академія», 2007. 752 с.
Маленко О. О. Лінгво-естетична інтерпретація буття в
українській поетичній мовотворчості (від фольклору до постмодерну). Харків: ХІФТ,
488 с.
Мойсієнко А. К. Фонічний компонент у експресивній системі
поетичного тексту // Мовознавство. 2018. № 4. С. 3–9.
Оліщук Р. Л., Макар І. С. Конструкції з повторами у мові
роману Лонга «Дафніс і Хлоя» // Studia linguistica: збірник наукових праць КНУ
ім. Тараса Шевченка. 2011. Вип. 5. Ч. 2. С. 49–56.
Рабчук І. Апозитивна синтаксема як виразник тропеїчних значень
у художньому тексті [Електронний ресурс] // Studia Ukrainica Posnaniensia. 2020.
Vol. VIIІ/2. Pp. 57–69. URL: https://pressto.amu.edu.pl/index.php/sup/article/view/26250
Словник української мови: В 11 томах. Київ: Наукова думка, 1970.
Т. 1. 799 с.
Словник української мови: В 11 томах. Київ: Наукова думка, 1973.
Т. 4. 840 с.
Словник української мови: В 11 томах. Київ: Наукова думка,
Т. 10. 658 с.
Словник української мови: В 11 томах. Київ: Наукова думка,
Т. 11. 699 с.
Hermann-Ruess A. Emotionale Rhetorik: Mit Worten
begeistern, beeindrucken, berühren. Offenbach: GABAL Verlag GmbH, 2014. 224 s.
Mejer, 2013. – Mejer R. M. Deutsche Stilistik. Paderborn: Salzwasser Verlag, 2013.
s.