HYPERTEXTUALITY AS A DISTINCTIVE FEATURE OF MODERN ENGLISH DICTIONARY INTERNET DISCOURSE

Authors

Keywords:

hypertextuality, hypertext, hyperlinks, dictionary entry, Internet discourse.

Abstract

The scientific article deals with analyzing hypertextuality as a characteristic feature of the modern English dictionary Internet discourse. It highlights the prerequisites of hypertextuality and its importance in modern linguistics, in particular in the aspect of e-dictionary compilation. It determines the idea of the concept and outlines the approaches to its interpretation. Moreover, the research analysis the approaches to define hypertext. In addition, it focuses on its distinctive characteristics. They include non-hierarchy, cohesive closedness, nonlinearity, potentiality, multimedia, multilinearity, openness, heterogeneity, and multiplicity of virtual structures. The article considers the types of hypertext systems (bibliographic, analytical, reference, experimental). It establishes that such advantages of hypertext as adaptability, the possibility of fast publicity and distribution, and economy determine the superiority of virtual text over the traditional one. The investigation studies the typology of hypertexts (dynamic, statistical, hierarchical, grid). It outlines the importance of hypertextuality in electronic dictionary compilation. It emphasizes the significance of hypertext technologies to systematize information effectively based on solid internal connections, both text, and illustrations, graphics, photographs, drawings, audio, and video, which help readers better understand information. The article proves that in developing a global structure of relationships between information blocks, it is necessary to consider possible connections both within the electronic dictionary and with external information resources. It characterizes the types of hyperlinks (local, global) and considers their role in a dictionary entry. Finally, it proves that an electronic dictionary is essentially hypertext. After all, the hypertext system of electronic dictionaries allows effective presentation of material in a combination of text, tables, graphs, diagrams, illustrations, animations, audio, and video materials, as well as the use of information modeling and navigation. The prospect of further scientific research lies in the detailed analysis of dictionary entry distinctive features.

References

Баранов А. Г. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростов-на-Дону: Издво Рост. ун-та, 1993. 182 с.

Бехта І.А. Гіпертекст – альтернативна модель конвенційного тексту у постмодерністську епоху. Мовні і концептуальні картини світу. Зб. наук. праць. Вип. 11. Книга 1. Київ. 2004. С. 38-41.

Визель М. Гипертексты по ту и эту сторону экрана. Иностранная Литература. 1999. № 10. С. 169-177.

Воронка Г.В. Гіпертекст як елемент мультимедійного довідкового видання. Наукові записки [Української академії друкарства]. Серія: Соціальні комунікації. 2015. № 2. С. 26-33. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzck_2015_2_5

Дедова О.В. Теория гипертекста и гипертекстовые практики в Рунете. М.: МАКС Пресс, 2008. 284 с.

Карымова М.Г. Гипертекст в философии постмодернизма. Вестник ТюмГУ. 2002. № 1. С. 64-69.

Ковальова О.К. Стилістичні особливості гіпертекстових посилань у французьких інтернет-ЗМІ. Вісник КНЛУ. Серія Філологія. Т. 21. № 1. 2018. С. 58-68.

Коляса О.В. Гіпертекстуальні риси постмодерністського художнього твору. Наукові праці. «Філологія. Літературознавство». Т. 124. Вип. 111. 2009. С.46-49.

Корнев С. «Сетевая литература» и завершение постмодернизма: Интернет как место обитания литературы. Новое литературное обозрение. 1998. № 32. С. 29-47.

Красноярова О. От книжного текста к гипертексту. Научно-культурологический журнал. 2001. № 13(231). URL: http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=2978&level1=main&level2=articles

Кузнецова М.О. Гіпертекстуальність як іманентна характеристика вторинного дискурсу англомовних текстів сучасної маскультури. Нова філологія. 2014. № 66. С. 107-110. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Novfil_2014_66_24

Лория А.В. Электронное издание на базе гипертекста: автореф. дисс. … канд. филол. наук. М.. 1998. 23 с.

Носовец С.Г. Гипертекстовые ссылки в Интернет-СМИ: опыт типологической характеристики. Вестник Челябинского государственного университета. Филология. Искусствоведение. № 17 (232). 2002. С. 127-131.

Попов Е. А. Подходы к изучению гипертекста. Вестник Ленинградского государственного университета им. А. С. Пушкина. 2015. № 1. С. 167–171.

Разов О.С. Гипертекст как элемент акта коммуникации. Антропологическое измерение глобализационных процессов. Владимир. 2005. С. 44–47.

Рітц-Ракул К. Поетика гіперроману у культурологічній та літературно-критичній перспективі (на прикладі романів М. Джойса, С. Моултропа, Ш. Джексон, М. Каверлі) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.04 «Література зарубіжних країн». Дніпропетровськ, 2009. 21 с

Руднев В. П. Гипертекст. Словарь культуры ХХ века: Ключевые понятия и тексты. М. : Аграф, 1999. С. 69–72.

Руднев В. Энциклопедический словарь культуры ХХ века. Ключевые понятия и тексты. Изд. 3-е, испр. и доп. М.: Аграф, 2009. 544 с

Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Докілля-К. 2011. 844 с.

Субботин М.М. Гипертекст. Новая форма письменной коммуникации. Итоги науки и техники. М.: ВИНИТИ. 1994. С. 32

Landow G. Hypertext 3.0: Critical theory and new media in an era of globalization. Baltimore: Johns Hopkins University Press. 2006. 436 p.

Published

2022-09-30

How to Cite

Chernysh, O. (2022). HYPERTEXTUALITY AS A DISTINCTIVE FEATURE OF MODERN ENGLISH DICTIONARY INTERNET DISCOURSE. Philological Treatises, 14(1), 144–151. Retrieved from https://tractatus.sumdu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1031