Кулішенко Л. А., Яременко Л. М. Мовні засоби вираження української ментальності (на основі казки кузьми скрябіна (aндрія кузьменка) «taрасик, тролейбус і святий миколай»)

  • Стаття присвячена проблемі мовних засобів вираження ментальності українського народу на основі лінгвістичного аналізу авторської казки лідера групи «Скрябін» (Андрія Кузьменка) «Тарасик, тролейбус і святий Миколай». Вибір об’єкту дослідження зумовлений тим, що музикант і письменник Кузьма Скрябін є представником сучасної національної еліти, духовний світ та мислення якого, результат його творчості глибоко пов’язані з самобутністю українського народу. Робиться спроба з’ясувати особливості вербалізації концептів «диво», «щастя», «сім’я», «дитина» у творі.
    Метою цього дослідження є не лише проаналізувати вживання демінутивних формантів у творі, зумовлених національно-психологічними особливостями носіїв мови, як ніжність, лагідність, ліризм тощо, а й виокремити ряд особливостей української ментальності, що знайшли відображення в авторській казці, зокрема індивідуалізм, волелюбність, релігійність, душевність, милосердя, повага до жінки.
    Досліджений матеріал дозволяє говорити, що концепти «сім’я» і «дитина» є основоположними, підтверджують спадкоємність української літератури, котра вербалізує головні надбання народу, як шанування родини – осередку цінностей, виховання дитини-спадкоємця духовних традицій.
  • ментальні особливості, демінутивні форманти, концепти «диво», «щастя», «сім’я», «дитина».
  • Завантажити повну версію