Жиленко І. Р. Дитяча тематика в емігрантській малій прозі В. Винниченка й А. Аверченка

  • У статті досліджуються твори малої прози міжвоєнного періоду письменників-емігрантів В. Винниченка й А. Аверченка, присвячені світу дітей, який мав для авторів неабияку цінність. Доводиться, що збірки «Намисто» українського автора та «Діти» російського «короля сміху» містять схожі елементи, які можна об’єднати у два блоки: тематичний (святочна тематика, стражденне сирітське життя, дитяча дружба, стосунки з дорослими, турбота про батьків, ігри й витівки халамидників тощо) і стильовий (психологізм, філософічність, музикалізація, засоби виразності та прийоми – порівняння, метафора, гротеск, гіперболізація, іронія), до якого віднесено й особливості мови: народність, емоційність, застаріла лексика. Звертається увага на деякі спільні риси поетики – очі, волосся, усмішка. Наголошується на високому мистецькому рівні творів малої прози.
    Винниченко як неореаліст і Аверченко як письменник-гуморист виявили поважне ставлення до дітей як до кращих представників людства. Їхні оптимістичні оповідання прийшлися до душі як дітям, так і дорослим. У роботі наголошується, що тема дітей у важкі емігрантські роки стала своєрідним якорем порятунку для видатних письменників ХХ ст.
  • еміграція, мала проза, «Намисто», «Діти», психологізм, філософічність, пісня, гумор, порівняння, поетика, лексика.
  • Завантажити повну версію