Прокопенко Н. М., Воропай С. В. Теорії комічного: з’ясування сутності явища для дослідження гумористичного дискурсу

  • Стаття присвячена дослідженню природи комічного як естетико-лінгвістичного явища. Проаналізовано різні теоретичні ідеї щодо розуміння естетичної категорії комічного в історичному спектрі з метою його лінгвістичної інтерпретації для подальшого вивчення поняття «гумористичний дискурс». У роботі розглянуто основні мотиви, що пронизують усі відомі теорії сміху і мають стосунок до сутності комічного. Зокрема проаналізовано наукові розвідки Ю. Борева, Б. Дземидока, Т. Любимової, В. Проппа, А. Сичова, А. Щербини та інших дослідників з метою визначення критеріїв розмежування понять «комічне» і «смішне» як функціональних категорій гумористичного дискурсу. Комічне розглянуто як відхилення від норми, яку інтерпретовано як загальноприйнятий, обов’язковий порядок, притаманний суспільним, соціальним, моральним правилам. Таке розуміння явища комічного екстраполюється на гумористичний дискурс, що утворюється завдяки механізмам, які полягають в експресивізації, інтенсифікації висловлювання і породжені мовними засобами, вжитими в гумористичному тексті часто з порушеннями загальноприйнятих лінгвістичних стандартів.
  • гумористичний дискурс, експресія, комічне, лінгвістична норма, смішне, теорія сміху.
  • Завантажити повну версію