Матвєєва Т. С. Хроноплощина великої епіки Панаса Мирного: специфіка оприявнення

DOI:  https://doi.org/10.21272/ftrk.2018.10(1)-17 

  • Об’єктом дослідження в статті є особливості оприявнення часового складника художньої моделі світу, сконструйованої великою епікою Панаса Мирного: соціально-побутовими романними ескізами «Рід», «Родина Бородаїв», «Як ведеться, так і живеться», соціально-психологічними романами «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (написаний у співавторстві з І. Біликом), «Повія». Відповідно, предмет студії ‒ специфіка взаємодії минулого, теперішнього, майбутнього часу (мозаїчність сюжету, лінеарність/дискретність, розтягування/ущільнення часу; абсолютизація нищення перспективи самореалізації для людини в соціально структурованому суспільстві). Окремий аспект вивчення – ретроспекції ‒ фольклорно-етнографічні й соціально-побутові, їхня роль у показі етапів харáктерного дорослішання чи мізернення за допомогою прийому або послідовного викладу, або «один день і ціле життя» як віддзеркалення зламних моментів життєпису. Також ідеться про відмінності відтворення часу в творах різної естетики світобачення: готичної, романтичної, реалістичної – від часових контрастів до абсолюту особистісної нівеляції. Виділено наскрізний образ-символ часу – «безчасся», що пов’язано зі зверненням митців до зображення соціальних конфліктів і психологічних деформацій персонажів-маргіналів. Основний прийом уведення такого образу в смислову тканину тексту – градація, яка, своєю чергою, часто обігрується як оксюморон. Це уможливлює для митця панорамне зображення дійсності та людини в ній, показ процесу духовного вивищення чи деформації (частіше) в умовах посилюваної контроверзи з об’єктивними обставинами й власним внутрішнім світом.
    Теоретична значущість і новизна роботи об’єктивуються способом розгляду художнього матеріалу: індуктивно-дедуктивним в осягненні одного з ключових елементів моделі світу – антропологічного часу.
    Перспектива такого вивчення великої епіки (як і будь-якого іншого жанру) окремого митця й особливостей її розвитку в літературному процесі загалом убачається в можливості поглибити й об’єктивувати уявлення про змодельований світ як цілість.
  • Панас Мирний, роман, модель світу, час.
    1. Зобов Р. А. О типологии пространственно-временных отношений/ Р. А Зобов., А. М. Мостепаненко // Ритм, пространство и время в литературе и искусстве / ред. кол. : Б. Ф. Егоров (отв. ред.), Б. С. Мейлах, М. А. Сапаров ; АН СССР, Науч. совет по ист. миров. культ., комис. компл. изуч. худож. творч. – Л. : Наука, 1974. – С. 11 — 16.
    2. Каган М. С. Пространство и время в искусстве как проблема эстетической науки / М. С. Каган // Там же. – С. 26—39.
    3. Федоров Ф. П. Романтический художественный мир : пространство и время/ Ф. П. Федоров ; науч. ред. докт. филол. наук проф. Е. А. Маймин. – Рига : Зинатне, 1988. – 454 с.
    4. Мирний П. Родина Бородаїв / П. Мирний // Тв. : в 5 т. Т. 1 : Оповідання / вст. ст. О.Білецький. – К. : Держвидав худож. літ., 1960. – С. 283—455.
    5. Мухин В. В. Поэтика времени в романе-эпопее Л. Н. Толстого «Война имир» / В. В. Мухин // Ритм, пространство и время в художественном произведении : тематич. сб. тр. проф.-препод. состава высш. уч. завед. Мин-ва просвещ. Казах. ССР / Х. А. Адибаев (отв. ред.), Р. И. Усвянцова (зам. ред.), З. Н. Пальгова (отв. секр.) и др. – Алма-Ата : Казах. пед. ин-т им. Абая, 1984. – С. 58—67.
    6. Гегель Г. В. Ф. Система наук. Ч. 1 : Феноменология духа/ Г. В. Ф. Гегель ; пер. Г. Шпета. – СПб,
      ‒ 441 с.
  • Завантажити повну версію