Лагдан С. П. Структурні моделі аналітичних термінів із компонентом «вагон» (на матеріалі термінології залізничного транспорту)

  • Серед способів творення галузевих термінів найбільш поширеним є синтаксичний. Перевага
    термінологічних словосполучень над термінами-словами полягає в їх здатності виражати
    більш складні поняття. У статті термінологічні словосполучення галузі залізничного
    транспорту проаналізовані в новому ракурсі. Досліджені структурні моделі аналітичних
    термінів із компонентом «вагон», серед яких виділені найбільш продуктивні.
    В аналітичних термінах компонент «вагон» виступає або головним словом, ядром
    словосполучення, або залежним словом. Проте позиція компонента може змінюватися під час
    творення словосполучень вищого порядку. За структурою аналітичні терміни бувають дво-,
    три-, чотири- й багатокомпонентні. Найбільш поширеними є дво- і трикомпонентні терміни.
    Для двокомпонентних термінів із лексемою «вагон» у головній позиції найпродуктивнішою є
    модель «прикметник (дієприкметник) + іменник». Двокомпонентні терміни з лексемою «вагон»
    у залежній позиції творяться виключно за моделлю «іменник + іменник». Серед
    трикомпонентних переважають терміни з лексемою «вагон» у залежній позиції.
    Продуктивними моделями їх творення є «прикметник + іменник + іменник» та «іменник +
    іменник + іменник».
    Продуктивність компонента «вагон» у термінотворенні пояснюється тим, що він
    належить до вузькоспеціальних термінів і позначає один з основних залізничних транспортних
    засобів.
  • компонент «вагон», термінологічні словосполучення, структурна модель,
    іменник, прикметник.
    DOI: 10.21272/Ftrk.2018.10(2)-09
  • Завантажити повну версію